Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей з вадами опорно-рухового апарату № 22 "Оленка"

   





Річний звіт про діяльність навчального закладу освіти

 Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) компенсуючого типу

для дітей з вадами опорно-рухового апарату «Оленка» № 22

 

 

АНАЛІЗ РОБОТИ ЗАКЛАДУ

за 2021-2022 навчальний рік

 

      Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)  компенсуючого типу для дітей із вадами опорно-рухового апарату № 22 «Оленка» є комунальною власністю Кіровоградської міської ради, знаходиться за адресою: 25009,                         м. Кропивницький, вул. Комарова, буд. 60.

 

Телефон: 33-65-68

E-mail:  kirovograd.dnz22@ukr.net

Директор: Зубалій Алла Олександрівна

 

Функціонує 7 груп, з них:   раннього віку – 1;  дошкільного віку – 6.

Виховувалось – 110дітей.

З яких:    раннього віку –   16

            дошкільного віку – 94

Режим роботи груп:       10,5 годин -  6

                                   12 годин     -  1

Мовний режим – українська мова.

 

Якісний склад педагогічних кадрів.

Всього :       22

З них:      з вищою педагогічною освітою  -  21

 середня спеціальна                     -   1

        Атестовано:         18 педагогів                                     

За результатами атестації встановлено:

вища категорія                                      - 5 осіб

I категорія                                            -  4 особи

II категорія                                           -  5 осіб

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст»     - 3 особи

                        Відповідає займаній посаді           - 1 особа

 

1.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

      Здобуття дітьми дошкільної освіти ґрунтується на основних положеннях «Міжнародної конвенції ООН про права дитини», Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти», «Про охорону дитинства», Концепції націо­нально-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої наказом МОН України від 16.06.2016 року № 641 і здійснювалось відповідно основних концептуальних положень Базового компоненту дошкільної освіти України та реалізовувалась освітньою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

      Навчання і виховання дітей було спрямовано на формування дитячої особистості, підготовку дітей  до органічного, безболісного входження до соціуму, природного і предметного довкілля, освоєння основних видів життєдіяльності, а також у напрямку забезпечення реальної наступності та безперервності між дошкільною та початковою ланками освіти, інтеграції родинного і суспільного виховання.

      Провідна роль в організації життєдіяльності дошкільника покладалась на вихователя.

      Розвиток та подача знань здійснювалась  з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини, станом її здоров'я, рівнем запитів, потреб та інтересів.

Спеціально організованою формою освітнього процесу, яка відповідає віковим можливостям вихованців, залишилось заняття.

      Перевагу віддано проведенню інтегрованих, блочних, комплексних, тематичних занять з елементами ТРВЗ.

      Розкладом занять враховано гранично допустиме навчальне навантаження на дитину, місце занять в режимі дня, встановленого наказом МОН України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у закладах різних типів та форми власності».

      Ефективність освітнього процесу обумовлено  дотриманням  розпорядку дня, раціонального поєднання і чергування в ньому різноманітних форм роботи з дітьми, доцільної організації рухового, санітарно-гігієнічного режимів та інших чинників.

      Організація освітнього процесу була урізноманітнена такими формами цілеспрямованого навчально-виховного впливу, як проведення індивідуальних занять, гурткової роботи; застосовуються в освітній роботі педагогічні інновації, сучасні психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології. Вивчається, узагальнюється, поширюється передовий педагогічний досвід місцевого, обласного, всеукраїнського рівнів; активізовано взаємодію з батьками.

     Введено в дію розпорядження листа МОН України від 06.11.2015 року   № 1/9-535 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі».

     Навчально-виховний процес будувався на основі функціонування української мови, пропаганди українського літературного мовлення, шанобливого ставлення до національної гідності людини, історії українського народу та рідної мови.

      Діти отримують знання про національну символіку - Державний герб, Прапор, Гімн, відносься до них з почуттям поваги, як символів Української держави.

      Проявом дієвого і конструктивного патріотизму стала діяльність вихователів по формуванню екологічно, соціально та економічно доцільної поведінки, доступне ознайомлення дітей з подіями на сході України, воїнами АТО, Героями Небесної сотні, куди ввійшли і наші земляки. Діти знають, що ім'я Героя Небесної Сотні Івана Чміленка носить центральна вулиця міста.

   В центрі уваги – соціально-моральний розвиток дітей, їх вихованість. З цією метою в усіх вікових групах створено умови для формування соціально-емоційного досвіду вихованців.             Особлива увага інформованості та практичному впровадженню дітей в нормах поведінки, таких як організованість, дисциплінованість, самостійність, взаємоповага в стосунках і спільній діяльності, відповідальність і наполегливість у досягненні позитивних цілей; уміння діяти в інтересах партнера чи група однолітків.

    Вихователі Малокост І.Б., Непоможець Л.В., Павлова О.М., Зацепа Т.А.,  Матвієнко Л.В., Цвігун А.М., Верболоз О.В., Коринфіл О.Г. Тоток О.М.,              Кубрак А.І., Сухопар О.Ю.  забезпечують в групах атмосферу поваги, вчили дітей піклуватись одне про одного; навчали дітей співчувати іншим дітям, вмінню стримувати себе, виховували чуйність, доброзичливість.

     Формування духовного світу дитини стало пріоритетним завданням педагогічної діяльності вихователів, спеціалістів. Для успішної реалізації та їх здійснення діти через музичну, трудову, образотворчу діяльність отримали уявлення про духовні норми взаємин між людьми: доброзичливість, чесність, справедливість, повагу, відповідальність, співчуття.  

      Значні потенційні можливості духовного розвитку вихованців дали спостереження і милування у природному, культурному, соціальному довкіллі; екскурсії; читання худож­ньої літератури; слухання народної, класичної, сучасної музики; розглядання творів мистецтва (декоративно-вжиткового, живопису, графіки, скульптури, архітектури); бесіди і розмови з дітьми на різні теми, зокрема й обговорення реальних ситуацій дитячого буття та взаємин з однолітками, дорослими.

      Серед методів освітнього впливу на духовну сферу дітей, формування проявів духовного типу поведінки, надавалося іграм та ігровим вправам (сюжетно-рольові, драматизації за літературними творами, конструкторсько-будівельні). У повсякденному житті - створенню та аналізу, проблемно-пошуковим ситуаціям морального, емоційно-ціннісного, художньо-естетичного, творчого спрямування.

      На належному рівні здійснювалось виховання культурно-гігієнічних навичок дітей,  навчання бережного поводження з речами, мовленнєвого етикету. На заняттях дітей навчали виконувати вимоги вихователя, брати активну участь у роботі, бути стриманими, не зава­жати працювати товаришам, уважно слухати вихователя, своєчасно збиратись на заняття за його вимогою, працювати в загальному темпі, своєчасно закінчувати роботу, а у про­цесі ігор — підпорядковують свої інтереси встановленим правилам, не порушують ходу гри.

      Велика увагу приділялась вихователями формуванню соціалізації компетентності дітей про сім’ю, родину.

      Виходячи з вимог Базового компоненту дошкільної освіти України, освітньої програми «Українське дошкілля», педагогічні працівники успішно вирішували завдання по навчанню дітей розмовної та розповідної мови, формуванню граматично правильної та звуковимовної мови, культури мовленнєвого спілкування.

       Система роботи, яка склалась в дошкільному навчальному закладі сприяла ранньому прилученню дітей до скарбів духовної культури українського народу, формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів, гуманістичної моралі, етичної культури та розвиває прагнення якомога глибше пізнати свій край, свої національні корні.

        Спеціально організовані заняття з мовленнєвого розвитку забезпечили розвиток активного словникового запасу дітей, вмінню розмовляти, будувати свої відповіді реченням з вживанням прикметників, іменників, числівників, дієслів та ставити прості запитання. Діти мають добре сформовану мову, виражають з її допомогою свої почуття, думки, судження, що знаходить своє відображення в діалогічних та монологічних розповідях дітей.

       У вихованців спостерігається літературна обізнаність, це виявляється у знанні творчості дитячих письменників та поетів української класичної, сучасної літератури й фольклорних творів (народних та авторських казок, оповідань, віршів), розумінні їхніх жанрових, композиційних, мовних особливостей; діти з пошаною ставиться до книги, художньої літератури, мають бажання висловлювати свої почуття в образному слові.

     Діти ознайомлені з творами класиків української літератури Т.Г.Шевченко, Івана Франка, Лесі Українки, Леоніда Грабовського, сучасних письменників В.О.Сухомлинського, Ліни Костенко, Грицька Бойко, Марії Пригари, Марійки Підгірянки та інші.

Важливе місце в освітньому процесі відведено логіко-математичному розвитку вихованців.

       Формування початкових математичних понять здійснюється у взаємозв’язку, різних математичних понять, що дає вихователям можливість поступово і  цілеспрямовано конкретизувати і уточнювати кожне з них.

       Діти отримали елементарні уявлення про множину, число, відношення розмірів, про найпростіші геометричні фігури, орієнтуються у часі та просторі. Володіють обчисленням, класифікують предмети за назвою, певною ознакою, будують серіаційний ряд, опановують вимірюванням лінійних і об’ємних розмірів за допомогою умовної мірки, встановлюють  кількісні відношення між числами.

     Уміють здійснюють математичні та логічні операції, а саме: класифікацію, серіацію, вимірювання та обчислення. Виявляють ініціативу, творчість, незалежність, елементарну критичність, оптимізм, наполегливість, уміння доводити розпочате до кінця.

      Вирішувалось питання ознайомлення дітей з природничим довкіллямекологічній вихованості. Основним завдання залишилось формування  елементів екологічного світорозуміння, розвиток у дітей позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля, формування реалістичних уявлень про явища природи, практичних умінь дбайливого ставлення до об'єктів природи.

    Даючи дітям знання про живу і неживу природу вихователі                        Матвієнко Л.В., Малокост  І.Б., Непоможець   Л.В., Кубрак А.І., Коринфіл О.Г., Павлова  О.М., Тоток О.М., Верболоз О,В. використовують різні форми, методи і прийоми з дітьми та основне місце відводилось організації спостережень, праці дітей в природі, пошуково-дослідницькій діяльності.

    Усвідомлюючи, що творче спілкування з природою – дієвий метод екологічного виховання і розвитку кращих людських якостей, вихователі організовували заняття з милування природою, заняття-подорожі, екскурсію у природу, під час яких дітям надавалась можливість активного  спілкування з природою.

     Цінним в роботі кожного було використання настанов В.О.Сухомлинського про роль природи в житті дітей. Педагоги переконалися в оригінальності, самобутності, а головне, у простоті, доступності та великій доцільності його педагогічних ідей.

На належному рівні здійснюється художньо-естетичний  розвиток  дітей.

    Вагомою складовою мистецької діяльності дошкільників стало проведення занять з малювання, ліпки, аплікації, що забезпечило розвиток творчих здібностей дітей, формування сенсорного сприймання оточення.

    Особлива увага малюванню. Під час малювання успішно вирішуються завдання розвитку творчих здібностей дітей, засвоєння навичок техніки малювання, відтворення в малюнках  навколишнього світу.

    Вихователі Малокост І.Б., Павлова О.М., Сухопар О.Ю., Верболоз О.В.,  Коринфіл О.Г., Матвієнко Л.В.. Непоможеіць Л.В. зробили заняття з зображувальної діяльності для дітей зустріччю з творами мистецтва, казкою, з явищами та об’єктами навколишнього світу. Це дало змогу навчити дошкільнят помічати красу, радіти й дивуватись їй, виражаючи свої почуття, створювати позитивний емоційний настрій, розвивати уяву й фантазію.  

    Як результат, вихованка закладу Лучанова Марія (група № 4, вихователь Малокост І.Б.) стала переможцем у фестивалі дитячої творчості «Кіровоградські зірочки» в 2016-2017 навчальному році в номінації «Яскраві фарби».

Художньо-естетичний розвиток дітей здійснюється через систему роботи з музичного виховання.

     Музичні заняття – основна форма музичного навчання дітей.  В процесі занять дошкільнята набували знань, умінь і навичок із слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів, навчалися гри на дитячих музичних інструментах.

Такі заняття проводились за певною системою, де передбачено поступове і послідовне ускладнення матеріалу, його доступність відповідно до вікових особливостей дітей. Своєрідність музичних занять,  підготовлених і проведених музичним керівником Прасол Т.В., полягає також в їхній емоційній насиченості, поєднанні різних видів діяльності й переході від одного до іншого (слухання музики, співи, музично - ритмічні рухи, гра,а також в поєднанні музики, слова педагога та засобів наочності.      

    Освітньо-виховний процес побудовано з позицій активного впливу на креативний розвиток дітей.

   Розвиток у вихованців креативних здібностей здійснюється через ігрову, образотворчу, музичну, літературну, театралізовану діяльність. Ефективно використовується пізнавальна діяльність як така, що розвиває загальні здібності дітей, спрямовує їх розвитку до конструктивної, творчої діяльності.

    Належну увагу відведено театралізованій діяльності дітей, як складовій частині креативного розвитку. Діти знають різні види театрів, орієнтуються в них, розрізняють особливості та відмінності. Розуміють театральну термінологію, усвідомлюють що підготовка театральної вистави - колективна і, тривала робота.

      Фізичне виховання організовується з використанням здоров’язбережу-вальних і здоров’яформувальних технологій, та успішно реалізовуються комплексно  в загальній системі навчально-виховної роботи.

     У відповідності до вимог Законів України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру», Державної програми «Фізичне виховання – здоров’я нації»,  фізичний розвиток дітей спрямовувався на виховання в них стійкого інтересу до рухової активності, потреби у здоровому способі життя, формування життєво важливих рухових умінь та навичок.

     Створене безпечне розвивальне середовище, екологічно сприятливий життєвий простір, повноцінне медичне обслуговування, харчування, оптимізація рухового режиму, системність підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації  щодо здорового способу життя, дотримання гарантійних, доброзичливих взаємин між педагогами та вихованцями забезпечили належний рівень фізичного розвитку дітей, реабілітацію здоров’я.

     Ігрова діяльність посідає належне місце у системі освітніх заходів і є провідною діяльністю дітей.

     Керівництво ігор здійснюють безпосередньо вихователі, які враховують індивідуальні та вікові особливості дітей, програмових завдань.

     З дітьми щоденно організовуються різні види ігор дітей. Це інтелектуальні, сюжетно-рольові, рухливі, конструктивно-будівельні, режисерські, народні тощо.

     Вихователі Коринфіл О.Г., Цвігун А.М., Сухопар О.Ю., Зацепа Т.А.,                   Кубрак А.І., Тоток О.М., Малокост І.Б., Матвієнко Л.В., Павлова О.М., Непоможець Л.В. та інші відводять ігровій діяльності чільне місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільнят. Розуміють, що саме гра активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє  особисті інтереси та соціальні потреби.

     Педагогічні працівники визначають і застосовують прийоми залучення до гри, зацікавлюють нею дітей, пояснюють хід, правила гри та дій учасників, розподіляють ролі та ігрову атрибутику, спрямовують та коригують ігрові дій вихованців та їхні стосунки у процесі гри та оцінюють індивідуальні досягнення дітей, відмічають позитивні або негативні прояви у їхніх взаєминах, поведінці.

      Для організації різноманітних ігор в усіх вікових групах створено предметно-ігрове середовище, яке в основному відповідає наказу Міністерства освіти і науки України від 11.09.2002 року № 509 «Типовий перелік обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок у дошкільних навчальних закладах» та Методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 18.07.2008 року № 1/9-470 «Підбір і використання іграшок для дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах».

     Педагогічні працівники забезпечують вимогу щодо інтеграції родинного виховання.

Робота з батьками несе просвітницький характер і спрямована на розширення й поглиблення знань, уявлень, розумінь членами родин про сучасні освітні завдання розвитку особистості дитини-дошкільника.         

      При виборі форм роботи дошкільного навчального закладу з родинами   вихованців. Враховуються життєва компетенція, соціальний і освітній рівень батьків, батьківський досвід. Батьки виступають не як експерти чи спостерігачі роботи педагогів, а в ролі їхніх рівноправних партнерів і союзників. Стосунки   з ними будуються на засадах відвертості, взаєморозуміння, гуманності.

     Підвищення рівня освітнього процесу, забезпечення навчально-методичного супроводу, здійснювалось через відповідну систему методичної роботи з педагогічними кадрами, організованої у відповідності завдань та вимог Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти України, Типового положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу (2010), а також згідно інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, удосконалення навчально-виховного процесу, напрямків діяльності педагогів.

     Реалізація завдань Базового компоненту дошкільної освіти України забезпечувалась освітньою програмою розвитку дитини дошкільного віку, «Українське дошкілля».

     Особливе місце у методичній роботі займало питання визначення рівня володіння педагогічною теорією та методикою впровадження інноваційних технологій.

     Для підвищення професійної майстерності педагогів використовувались  такі форми роботи, як педагогічні ради, консультації, семінари, педагогічні читання, майстер-класи, практичні тренінги, круглі столи, диспути,  інтерактивні ділові ігри, оформлено технічні стенди, проводились конкурси- огляди, облаштовувались виставки на актуальні теми з використанням інноваційних технологій, організовано наставництво, колективний перегляд роботи, взаємовідвідування.

     Аналіз оцінювання рівня організації методичної роботи показав, що всі форми методичної роботи  носили науково-методичний і пізнавальний характер сприяли розвитку творчої активності педагогів, підвищенню рівня їх інноваційної компетентності.

     Своєчасне надання методичної допомоги сприяє швидкому оволодінню педагогами інтерактивними формами та методами навчання і виховання дітей, про що свідчить сумарне оцінювання результатів за кваліметричною моделлю вивчення рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку:

№ групи

Всього дітей

середній

достатній

високий

к-ть дітей

%

к-ть дітей

%

к-ть дітей

%

№ 2

16

-

-

8

50%

8

50%

№ 3

12

1

8%

3

25%

8

67%

№ 4

15

-

-

4

26%

11

74%

       

Рівень і стан організації методичної роботи в закладі забезпечує психологічне, фізичне, соціальне і духовне благополуччя дошкільників, відповідний рівень їхньої життєвої компетентності та готовності до подальшого життя і навчання в школі.

        Вивчення  стану організації навчально-виховного процесу  визначено необхідність посилання уваги таких напрямків розвитку дітей, як ознайомлення дітей з навколишнім довкіллям, природою та формування у вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії з іншими дітьми, дорослими.

 

1.2. ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА

 

      Діяльність психологічної служби в дошкільному навчальному закладі забезпечувала потреби гуманізації освітньо-виховного процесу, сприяла створенню умов індивідуального розвитку кожної дитини, охорону її прав та забезпечення психічного і фізичного здоров’я.

      Робота практичного психолога здійснювалась у відповідності вимог листа МОН України від 17.09.2015 року № 1/9-442 «Система діяльності практичного психолога».

Основними напрямками роботи практичного психолога залишились:

·         Адаптація дітей до умов ДНЗ.

·         Діагностична робота.

·         Розвивально-корекційна робота з дітьми з особливими потребами.

·         Психологічна просвіта педагогічного колективу.

·         Індивідуальне та групове консультування батьків.

·         Соціально-психологічна готовність дитини до школи.

      Проводилась систематична, цілеспрямована корекційно-відновлювальна робота психолога з дітьми, віднесених до категорії групи ризику, та дітей з особливими потребами.

      Практичний психолог Літвін Т.М. на основі професійних знань про вікові  закономірності розвитку дітей забезпечувала особистісно-орієнтовний підхід до кожного вихованця.      Визначались особливості розвитку відповідно вікових нормативів, шляхи та зміст психолого-педагогічної допомоги та корекції. Враховувались інтереси дітей.  Свої професійні завдання практичний психолог вирішувала у тісному контакті з вихователями, батьками, іншими спеціалістами.

       Формування інтелектуальної та психологічної готовності дітей до навчання в школі - стало головним завданням педагогів.

       Готовність дітей до навчання у школі визначалася за допомогою комплексу методик, спрямованих на визначення інтелектуального рівня, емоційно-вольової готовності, рівня біологічної зрілості та фонематичного слуху дітей.

Відповідний рівень розвитку дітей слідуючий:

високий рівень – 39,1 %

середній рівень – 60,9%.

        Емоційно-вольова готовність визначалась сформованістю вміння уважно слухати й точно виконувати вказівки дорослого, самостійно виконувати завдання за зразком, підпорядковувати свої дії певним правилам, вмінь орієнтуватися на задану систему вимог. Сформованість рівня довільності психічних процесів, наявне емоційно-позитивне відношення до навчання у школі, відсутність імпульсивних реакцій та проявів надмірної тривожності. 

 

Встановлено, що:                      

високий рівень у 51,1% дітей,

середній рівень  4 48,9 % дітей.

 

    Практичний психолог разом з вихователями проводили діагностику пізнавальних процесів у дітей від 4 до 7 років (групи № 3,5,6,7)

Високий рівень мають  – 59,2%,

середній рівень у 40,8 % дітей.

 

      У дітей від 2 до 3 років основними показниками стали: активна мова, сенсорний розвиток, участь в іграх, конструктивна та образотворча діяльність, рухова активність. За цими показниками було проведено вивчення нервово-психічного розвитку дітей раннього віку.   

      Питання введення дитини в колектив, її безболісної адаптації до змінних умов життя та успішного входження у соціальне середовище – головне в діяльності практичного психолога.

      З дітьми раннього віку  проводились корекційно-розвивальні заняття як групові так і індивідуальні, що позитивно  вирішило адаптацію малят.

Успішному вирішенню питання адаптації дітей до умов життя сприяло створення в групах комфортних, наближених до звичних для дитини умов життя. Передбачено розміщення у предметно-розвивальному просторі групових  кімнат знайомих дитині «домашніх» іграшок, предмети побуту, забезпечували їх емоційний комфорт та можливості для повноцінного розвитку творчої активності, нахилів, здібностей кожної дитини.

       Педагоги з розумінням і належною витримкою ставляться до потреб та інтересів малюків, підтримують у них позитивний, емоційний стан, прагнення до самостійності.

 

 

1.3. КОРЕКЦІЯ ВАД ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

 

      Медичні та педагогічні працівники спрямовували зусилля, знання, досвід на реабілітацію здоров'я дітей – корекцію вад опорно-рухового апарату дітей..

      Основне завдання -  це фізичний розвиток і загальне оздоровлення дітей з елементами профілактики рухових порушень.

      Групи відвідували діти з такими діагнозами:

•  плоскостопість,    плоско-вальгусна   постановка   стоп,    поперечна плоскостопість,  комбінована  плоскостопість,  клишоногість;

•  сколіотична постава, кіфосколіотична постава, фізіологічний кіфоз, сутулість, деформація спинного хребта.

 

      В роботі з дітьми застосовувались новітні форми, методи навчання основних   рухів,   коригуючої   гімнастики,   рекомендовані кандидатом педагогічних наук, педагогом-спеціалістом М.М.Єфименком.

      Керуючись медичними та педагогічними рекомендаціями і вимогами працівники закладу використовують спеціальну загальну, активну і пасивну корекцію, здійснюють комплекс завдань спрямованих на профілактику і корекцію порушень опорно-рухового апарату в дітей.

Корекція вад опорно-рухового апарату відбувалась під час спеціалізованих групових та індивідуальних занять.

      Елементи коригуючих вправ мали місце в ранковій гімнастиці, рухливих іграх, в загартовуючих процедурах після сну.

      Заняття з лікувальної фізкультури проводяться двічі на тиждень по групах, кожну з яких сформовано за відповідним діагнозом групи дітей.

Основна увага поставі дітей. Тому продумана правильна організація стояння, сидіння, лежання і ходіння дітей.

      Діти  сплять   на  рівних,   жорстких  матрацах,   висота  подушок  не перевищує 20 см.

Підібрано ряд цікавих і доступних комплексів, які проводяться з дітьми:

─     вправи на витягування хребта;

─     вправи для зміцнення м'язів черевного пресу; спини і сідниць;

─     корекція хребта при круглій спині та інші.

      Велику увагу приділяють працівники профілактиці плоскостопості. Плоскостопість - одне з найчастіших захворювань. З 10 дітей - 8 з деформацією стопи ніг дитини.

     Для   профілактики   плоскостопості   у   дітей   вихователі,   медичні працівники  зміцнюють м'язи,  що  підтримують склепіння  стоп  ніг, діти виконують комплекс рекомендованих вправ (під час занять з фізкультури, ЛФК, ранкової гімнастики), а під керівництвом медичного працівника роблять самомасаж ступень і гомілок.

     Активна корекція вад здійснюється і контролюється вихователями груп  під  час ходьби,  виконання дітьми трудових доручень,  в  ігровій діяльності, занять загальної фізкультури.

     Під час виконання вправ (на фізкультурних заняттях, ЛФК, ранкової гімнастики) працівники прищеплюють навички правильного дихання. Дітей спочатку тренують в тому, як треба правильно дихати у положенні лежачи на спині і з статичного дихання. Надалі вчать динамічного дихання, правильно робити вдих і видих.

Правильне дихання сприяє вирівнюванню хребта, збільшенню грудної клітки і життєвої ємкості легень.

     Для   активізації   рухового   режиму   педагоги   дошкільного   закладу, використовують   емоційно   насичені   засоби:   гімнастика   пробудження, фізкультурні  розваги,   музично-хореографічні  свята,  самодіяльні  дитячі концерти, які включають музично-ритмічні рухи,  вправи на релаксацію м'язів тіла у формі дитячої танцювальної імпровізації під спокійну музику.

Систематично  з  дітьми   проводяться  заняття   по   валеології,   що допомагає дошкільникам набути знання про свій організм. Формує гігієнічні норми поведінки. Організовано проводяться розважальні заходи, ігрова діяльність («День добрих вчинків», «Зелена абетка», «Допоможи товаришу», «Чарівна квіточка» і т ін.), в яких вихователі Матвієнко Л.В., Тоток О.М., Коринфіл О.Г., Непоможець Л.В., Кубрак А.І., Малокост І.Б., музичний керівник Прасол Т.В.,  інструктор з фізкультури Ворнікова Е.В. розвивають вплив емоційного настрою на здоров'я дитини.

      Розроблено ряд групових занять з ЛФК та масажу, випущено ряд санітарних бюлетенів та пам’яток «Постава людини», «Обережно стрибки», «Плоскостопість» та інші.

Вихователі усіх вікових груп володіють навиками і знаннями корекційної роботи, фізичного виховання, корекцією вад опорно-рухового апарату. Тому заняття проходять цікаво, комплексно. Широко використовуються ігрові методи навчання основним рухам, коригуючим рухам, які завжди емоційно насичені і викликають у дітей бажання їх виконувати, стимулювати інтерес малят до виконання фізичних дій, а образність вивчаючих рухів (лисички, собачка, ведмедик, сонечко тощо) сприяє усвідомленому засвоєнню техніки їх виконання, та корекції вад опорно-рухового апарату.

      Об'єм щоденних дозованих фізичних навантажень гармонійно поєднується з традиційними елементами загартування. В якості основних засобів загартування використовуються природні фактори зовнішнього середовища.

      В дошкільному навчальному закладі створено блок реабілітації, який містить:

─     спортивну залу;                                                                         

─     залу ЛФК;

─     кабінет масажу;

─     фізіотерапевтичний кабінет;

─     фізкультурно-оздоровчі куточки у групах.

       Блок реабілітації оснащено необхідним обладнанням зокрема і нетрадиційним. Він є невід'ємною складовою розвивального середовища дошкільного закладу, яке дає змогу дітям з порушеннями опорно-рухового апарату всебічно гармонійно розвиватися і при цьому отримувати повний курс лікування та профілактики.

      Спортивну залу обладнано відповідно до вимог загальноосвітньої і реабілітаційної програм. На заняттях з фізкультури педагоги використовують як традиційне, так і нетрадиційне обладнання.

      Позитивним є і те, що ведеться робота серед батьків дітей по навчанню корекції вад опорно-рухового апарату та фізичного розвитку дітей в домашніх умовах.

 

 

1.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

 

      Організація харчування дітей здійснювалось відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» ст.35, Інструкції з організації харчування у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти  і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 р. №298/227, враховувались зміни, внесені спільним наказом Міністерства освіти  і науки України та Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 26.02.2013 №202/165 та іншої нормативної бази: постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» від 22.11.2004 року    № 1591,  «Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 року № 242/329), «Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних, комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 року № 202.

     Належну організацію харчування дітей забезпечувало:

─     режим і графік харчування ;

─     наявність продовольчої продукції гарантованої якості;

─     дотримання вимог збереження термінів реалізації продуктів;

─      дотриманню технології приготування їжі;

─     наявність  перспективного та щоденного меню;

─     збалансоване харчування у відповідності з натуральними та грошовими нормами.

      Згідно наказу управління освіти  Кіровоградської міської ради                            від 28.12.2016року № 1042/о в дошкільному навчальному закладі  встановлено 3-х разове харчування.

      Оплата за харчування здійснюється батьками (60%), та державою (40%). Враховується вік дітей. Від сплати за харчування звільнялись діти пільгових категорій, а саме: діти учасників АТО, діти-інваліди;  діти з багатодітних та  малозабезпечених сімей – 50%.

Організовано дієтичне харчування.

       Здійснювався постійний контроль за організацією та якістю харчування, закладанням продуктів у котел, кулінарною обробкою, виходом страв, смаковими якостями їжі, санітарним станом харчоблоку, правильністю зберігання, дотриманням термінів реалізації продуктів, сестрою медичною старшою, завідувачем закладу та членами комісії ради по харчуванню, до складу якої входять працівники закладу та представник від батьків, який має санітарну книжку з медичним допуском. Крім цього, постійно сестрою медичною старшою Коваль О.Ю. контролювалась якість продуктів харчування, що завозилися постачальниками, наявність необхідних документів, необхідної упаковки, дотримання вимог до транспорту, спецодягу експедиторів тощо. На основі контролю проводилась індивідуальна робота з певною категорією працівників. Результати контролю фіксувались у відповідних журналах.

      Документація з організації харчування велась своєчасно і чітко. Забезпечувався належний стан ведення журналів бракеражу сирої та готової продукції, меню-розгорток тощо.

      Питання організації харчування дітей включались в тематику «батьківських  зборів,   засідань  Ради  закладу,  розглядались  на  виробничих нарадах,    нарадах    при    завідувачеві,    висвітлювались    в    інформаційних батьківських куточках.

 

1.5. ОХОРОНА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ′Я  ДІТЕЙ,

БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

       В закладі створені відповідні умови для реалізації права дитини на охорону життя і здоров'я визначені Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті. Законом України «Про дошкільну освіту», Базовим компонентом дошкільної освіти України, Програмою  розвитку  дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

      Належний догляд за дітьми, навчання правил безпечної поведінки, формування знань дітей про основи здоров’я  головним завданням працівників усіх категорій.

Діти отримували комплекс знань про:

─     безпечну поведінку в предметному і природному середовищі;

─     про правил поведінки на вулиці;

─     навчання правила дорожнього руху;

─     пожежну безпеку та дії в надзвичайних ситуаціях;

─     основи здоров’я;

─     розуміння необхідності в разі потреби надавати собі і іншим  допомогу.

Реалізація визначених завдань здійснюється інтегровано через систему різноманітних методів, форм і видів роботи з дітьми, з врахуванням індивідуальних особливостей розвитку та здоров'я вихованців.   Це:

-         тематичні та інтегровані бесіди, заняття;

-         сюжетно-рольові, дидактичні, творчі ігри дітей;

-         екскурсії;

-         театралізовані дійства, свята, розваги, конкурси;

-         зустрічі з представниками ДАІ, пожежної інспекції;

-         Тижні знань безпеки життєдіяльності.

 

     Загрозу життю і здоров'ю дітей несе різноманіття навколишнього середовища. Саме тому належна увага - навчанню дітей правил безпечної поведінки на вулиці.

В першу чергу - це дитячі гри, катання на велосипедах, самокатах, дій в ситуаціях типу «зустріч з незнайомим людьми».

      Особливе місце в роботі педагогів відведено навчанню правил поведінки вдома. Цикл знань, бесід, розповідей вихователів на тему «Сам удома» сприяло навчанню дітей правил поведінки з побутовим обладнанням. Сформовано розуміння загрози балконів, горищ, дверей, зустрічей з незнайомими людьми і засвоєння елементарних понять безпечного поводження і дій в незвичайних, небезпечних ситуаціях.

      Особливу увагу було приділено формуванню у дітей початкових уявлень про пожежну безпеку. Враховуючи вік дітей, рівень їх обізнаності вихователі спеціалісти вели роз’яснювальну  роботу про загрозу пожеж, небезпеку вогню. Діти отримують уявлення про те,  яку користь дає вогонь та якої шкоди він може завдати при неправильному користуванні, уявлення про ознаки пожежі та засоби її гасіння. Дітей ознайомлюють з професією пожежників, їхніми трудовими діями і моральними якостями.

      В дітей формувалось розуміння небезпеки дороги та поведінки в транспорті.

Продовжували ознайомлювати з правилами дорожнього руху:  ходити тільки по тротуару і пішохідних доріжках або за сигналом регу­лювальника, йти на зелене світло; стояти, коли горить червоне й жовте світло.     

      Вчили орієнтуватися у головних дорожніх знаках (пішохідне пере­хрестя, роздоріжжя, пункт харчування, телефон, місце стоянки, пункт медичної допомоги, поворот, проїзду немає); розуміти необхідність користування «зеброю».   Мати уявлення про роботу служби ППІ.

      Приділяється увага формуванню поведінки дітей в природничому довкіллі.

Вчили вибирати безпечні місця для ігор; дотримувати правил поводження в природному довкіллі, в воді, знання про отруйні речовини, гриби, ягоди, які небезпечні для здоров'я.

      Вчили правила поведінки із тваринами.

      Підвищення рівня відповідної роботи сприяло проведенню Тижня знань безпеки життєдіяльності, Днів здоров’я, надання консультативно-методичної допомоги педагогічним працівникам  та батькам, особлива увага таким питанням як:

-         дії при терористичних актах;

-         воєнній загрозі;

-         техногенній небезпеці;

-         дії при виявленні небезпечних предметів.

 

 

1.6. АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКА

ДІЯЛЬНІСТЬ

 

     Адміністративно-господарська робота була спрямована на зміцнення матеріально-технічної бази закладу, створення розвивального життєвого простору для дітей та належну трудову діяльність працівників.

      В центрі уваги дотримання вимог виробничої санітарії, охорона праці, безпека життєдіяльності вихованців.

      Організація роботи з техніки безпеки та охорони праці в дошкільному закладі здійснювалась на виконання Закону України «Про охорону праці», згідно з «Положенням про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах та навчальних закладах освіти» (наказ МОН України від 01.08.2001 року № 563 із додатками, наказ МОН України від 20.11.2006 року № 782) на інших нормативно-правових документів, які визначали єдину систему організації роботи з охорони праці.

     Як результат – за підсумками міського етапу Всеукраїнського громадського огляду-конкурсу стану умов і охорони праці в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України дошкільний навчальний заклад нагороджений Дипломом ІІ ступеня.

Дошкільний заклад забезпечений необхідним технологічним та господарчим обладнанням, яке знаходиться у задовільному робочому стані.

     Санітарно-гігієнічний, технічний стан приміщення та території відповідає вимогам Державного Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (наказ МОЗ України від 24.03.2016 р. № 234).

     У відповідності вимог Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти України для організації навчання і виховання дітей створено належне предметно-розвивальне середовище.

     Наявність на порядок ведення ділової документації відповідає вимогам «Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах» затвердженої наказом МОН України від 01.10.2012 р. № 1059.

     Управлінська діяльність здійснювалась на основі партнерсько-рівноправного стилю взаємин.

Створена система інформаційного забезпечення управління та циклограма наказів, розроблено координаційні плани роботи завідувача, вихователя-методиста, критерії оцінювання роботи працівників  закладу та успішно здійснюється контроль за діяльністю всіх учасників навчально-виховного процесу.