Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей з вадами опорно-рухового апарату № 22 "Оленка"

   







Сторінка логопеда

 

Сторінка логопеда

                                    ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕНННЯ ДИТИНИ
1. Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідай про предмети , які оточують дитину.
2. Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.
3. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не "сюсюкайте"!
4. Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.
5. Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.
6. Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії з картинками.
7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою, грайте в мозаїку.
Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.
ЩО ТАКЕ НОРМА ?
Малюки починають оволодівати мовою з самого народження . Чувши ласкавий мамин голос, вони вже у 2 – 3 місяці пробують відповісти гулінням, у 5 - 6місяців починають лепетати. А у 8 – 9 місяців вимовляють перші нескладні слова.
До кінці першого року життя здорова дитина вимовляє звуки А,О,У,М,Н,П,Б,Т,К. Словниковий запас – 5 – 20 слів.
В період з 1.5 – 2 років дитина починає розмовляти. З 1 – 2 років має знати від 100 – 300 слів і будувати нескладні фрази.
До 3 років словниковий запас збільшується в 3- 4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляє всі звуки(крім сонорних л,р і шиплячих ш,ж,ч).
На 4 році життя словниковий запас складає 1.500 – 2.000 слів. Дитина може переказати казку, описати враження з прогулянки .Не біда, якщо малюк плутає закінчення і ставить неправильно наголос.
В кінці 5 року життя дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в словах.
                                ЧАС ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА.
Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.
Свистячі: С,З,Ц – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3 р. життя.
Шиплячі і сонорні : Ш,Ч,Ж,Л,Р, до кінця 5 р. життя.
Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно, чим довше малюк буде карта вити і шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.

                                     ШАНОВНІ БАТЬКИ !
Для того, щоб попередити різноманітні недоліки у звуковикові необхідна велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують дитину в сім'ї, в ДНЗ.
1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.
2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.
3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудженість, слабкість нервової системи.
4. Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.
5. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.
6. Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.
7. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.
8. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.

                                   

                                             Поради логопеда



              Приємно тішитися від ніжного агу, пускань у відповідь бульок зі слинки, імітувань голосу мами чи інтонації тата, й найкраща у світі посмішка немовляти заспокоює вас. Ви розумієте, що, ось, нарешті, – ви батьки! Пізніше малеча починає спілкуватись з вами. Зі спілкування починається повноцінне пізнання навколишнього світу, яке допомагає виховувати малечу… Перші слова, речення, які перетворюються у смішні висловлювання – це тішить вас. Вам здається, що все гаразд і лише з часом ви звертаєте увагу, що немає правильних звуків, незвична вимова – вибалакається! Хтось радить логопеда – нічого, встигну!

              А між тим, психофізичне виховання дитини починається і формується у ранньому дитинстві – з народження, в сім’ї, на прикладі мовлення рідних та близьких людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів. Уважні батьки помічають, що дитина ніби копіює дорослого, намагається повторювати певні рухи, в тому числі і язиком, губами, ніби намагається показати, яке чемне і слухняне ваше творіння!

           Існує думка, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих. Начебто дитина сама оволодіває правильною вимовою. Насправді ж невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб з раннього віку немовля чуло правильне, чітке мовлення, на фоні якого буде формуватися його особисте.

        Коли дитятко підросте, не говоріть до нього його мовою: «пісьлі», замість «пішли», «мольоцько», замість «молоко», – це гальмує розвиток мовлення. Потрібно чітко вимовляти складні слова, деколи багато раз, щоб дитина не тільки відтворила на слух, але і скопіювала ваші рухи, зазираючи до вашого рота. Звертайтесь безпосередньо до дитини, і вона матиме мо­тив до відповіді. (Потрібно привчати своє чадо дивитися на того, хто говорить. Тільки тоді воно перейматиме правильну артикуляцію).

        Наукові дослідження свідчать: для того, щоб дитина успішно оволоділа словом, вона має його почути багато разів, а щоб почала активно його використовувати у власному мовленні, – ще більше (близько 70 – 90 разів). Тобто нові слова вашим малятам потрібно повторювати частіше. І саме батьки, а не вихователі чи психолог повинні знати свою дитину найкраще, займаючись з нею у вільний час, зрозумівши, що їй під силу, а що ні.

      То що під силу вашій дитині і в якому віці?

Малюки починають оволодівати мовою з самого народження. Чуючи ласкавий мамин голос, вони вже у:

- 2-3 місяці шукають обличчя того, хто розмовляє;

- З місяці-агукання;

- 5-6 місяців-починають лепетати;

- 8-9 місяців вимовляють перші нескладні слова;

- до кінця першого року життя здорова дитина чітко вимовляє звуки (а), (о),(у), (м),(н),(п),(б),(д),(т),(к), словниковий запас – 5-20 слів;

-1,5-2 роки – дитина починає розмовляти фразами з двох слів і має знати 100-300 слів;

- до 3 років – словниковий запас збільшується в 3-4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляє всі звуки, крім сонорних (л),(р),(р*) і шиплячих

- на 4 році життя – словниковий запас складає 1500-2000 слів. Дитина може переказувати казку, описувати враження від прогулянки. Не біда, якщо в цьому віці малюк плутає закінчення і ставить неправильний наголос;

- наприкінці 5 року – дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки у слові.

Отже, активний словник малюка постійно збільшується і становить:

• до 1 року 6 місяців -10-15 слів;

• вкінці 2 року – 300 слів;

• вкінці 3 року-1000 слів;

• в 4 роки – 2 500 слів;

• в 5 років – 3 500 слів;

• в В років – 4 000 слів;

• в 7 років – 4 500 слів.

Які можна дати поради батькам:

1. Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

2. Спонукайте його до звуконаслідування, промовляння перших правильних слів.

3. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.

4. Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!

5. Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

6. Не закидайте дитину великою кількістю іграшок. Привчайте бережливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.

7. Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чи-стомовок, загадок, віршів.

8. Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові. Спонукайте дитину до запитань!

9. Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми!

10. Не забувайте доречно вживати прислів’я, приказки, загадки!

11.Своєчасно виправляйте мову дитини! Вчасно звертайтесь до логопеда!

12.Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

Якщо ж вам дійсно потрібно звернутися до логопеда, то ви можете почути такі запитання: .

1. Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладнення?

2. Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.

3. Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).

4. Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.

5. Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини, двомовність у сім’ї.

6. Що турбує батьків відносно мовлення дитини.

7. Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.

8. Чи зверталися раніше батьки до логопеда і, якщо так, то коли, якими були результати?

Шановні! Не соромтеся звертатися за допомогою до логопеда. Пам’ятайте, тільки завдяки співпраці логопеда й батьків, використанню цікавих і доступних видів роботи у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням. Мовленнєва гра, за вмілого керівництва з боку дорослих, здатна творити чудеса. Щоденно проводячи ігри зі своєю дитиною, ви переконаєтесь, що саме гра для неї – найефективніший засіб навчання та виховання, коригування й розвитку мовлення, особистості в цілому. Процес навчання мовлення дитини не може грунтуватися на простих однозначних і готових рецептах. Його кінцевий успіх багато в чому визначиться вашим творчим підходом до запропонованого матеріалу.

Не лінуйтесь активно шукати відповіді на проблемні питання, спілкуватися з малюком рідною мовою, розвивати пізнавальний інтерес, допитливість. Не сподівайтесь на швидкий ефект у навчанні. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу. Тільки у співпраці з дитиною ви зможете досягти бажаного і тільки від вас залежить її майбутнє!